БОТ - ПОМІЧНИК
ТЕАТРАЛЬНИЙ ХА - ЦЕ МИ, ХАРКІВ І ТИ
Історія нашого фестивалю почалася з простої, але дуже сильної думки: "А давай зробимо?"
Зробимо так, щоб у 2025 знову відчути себе живими. Щоб Харків знову став тим, ким завжди був — культурною столицею. Щоб посеред зими розцвіла квітка весни, натхнення і театру.
Так народилася «Зимова квітка Lesya-LesЬ» — фестиваль, що зігріває, надихає і будить творчу амбіцію, яка дрімає в кожному з нас. Шестеро ініціаторів, закоханих у театр, у слово, в місто, шукали нові сенси, нові тексти, нові голоси. Так народився фестиваль — для тих, хто обожнює театр і цікавиться сучасною драматургією, готовий слухати і чути тексти, написані тут і зараз. Для тих, хто не боїться рефлексії про війну, про реальність, про себе.
Ми шукаємо живе і свіже — погляди молодих режисерів, слова сучасних драматургів, дихання глядача в залі. Це не просто подія. Це простір свободи і творчості, де можна писати, творити, рефлексувати й говорити про важливе.
Зробимо так, щоб у 2025 знову відчути себе живими. Щоб Харків знову став тим, ким завжди був — культурною столицею. Щоб посеред зими розцвіла квітка весни, натхнення і театру.
Так народилася «Зимова квітка Lesya-LesЬ» — фестиваль, що зігріває, надихає і будить творчу амбіцію, яка дрімає в кожному з нас. Шестеро ініціаторів, закоханих у театр, у слово, в місто, шукали нові сенси, нові тексти, нові голоси. Так народився фестиваль — для тих, хто обожнює театр і цікавиться сучасною драматургією, готовий слухати і чути тексти, написані тут і зараз. Для тих, хто не боїться рефлексії про війну, про реальність, про себе.
Ми шукаємо живе і свіже — погляди молодих режисерів, слова сучасних драматургів, дихання глядача в залі. Це не просто подія. Це простір свободи і творчості, де можна писати, творити, рефлексувати й говорити про важливе.
Створити те, чого немає в дійсності, кинути людям фантазію, ідеальне, неіснуюче, але прекрасне — тільки в цьому може бути різниця актора від гарно вишколеної мавпи. А для цього треба розбудити фантазію, виростити їй крила і навчитись літати.
– Лесь Курбас
ІСТОРІЯ БЛІЦУ
Художній керівник фестивалю, Володимир Гориславець, розповів про розвиток нових театральних форм.
У 2004 році в Харкові почалася активна робота з сучасною драматургією. Тоді стало очевидним, що в багатьох містах п'єси просто читали за ролями. Це був перший етап знайомства з текстом, однак подальший розвиток твору в театральному сенсі часто залишався поза увагою.
«Більшість драматургів вважали, що достатньо лише точного прочитання тексту, проте для театру цього було замало», – зазначає Володимир Гориславець.
На фестивалі «Курбалесія» Володимир вирішив розробити нові формати роботи з драматургією. Традиційне читання поступово доповнилося новими підходами, які дозволяли акторам, режисерам і глядачам глибше зануритися в матеріал.
Одним із таких нововведень стали «бліцчитки»
«Ми роздавали ролі глядачам у залі, і вони читали їх з листа без підготовки. Це створювало ефект імпровізації та живого сприйняття тексту», – розповідає Володимир.
Наступним кроком стало впровадження «бліцпоказів» – формату, де після трьох-чотирьох репетицій актори вже працювали з текстом у руках, проте з мінімальною сценографією та рухом. «Нам було важливо, щоб п'єси отримували сценічне життя навіть без повноцінної постановки», – додає він.
Для глибшого опрацювання матеріалу існував також формат «бліцспектаклів», який передбачав до десяти репетицій. У таких постановках текст вже був краще освоєний, актори вільніше рухалися сценою, а вистава виходила за межі експериментального читання.
«Ми привозили такі постановки до Києва, і глядачі були вражені, наскільки віртуозно актори працюють із текстами», – підкреслює художній керівник фестивалю.
Згодом ці методи поширилися по всій Україні, особливо серед молодих режисерів. Вони дозволяли в короткі терміни виявити потенціал п'єси та знайти її сценічне втілення.
«Більшість драматургів вважали, що достатньо лише точного прочитання тексту, проте для театру цього було замало», – зазначає Володимир Гориславець.
На фестивалі «Курбалесія» Володимир вирішив розробити нові формати роботи з драматургією. Традиційне читання поступово доповнилося новими підходами, які дозволяли акторам, режисерам і глядачам глибше зануритися в матеріал.
Одним із таких нововведень стали «бліцчитки»
«Ми роздавали ролі глядачам у залі, і вони читали їх з листа без підготовки. Це створювало ефект імпровізації та живого сприйняття тексту», – розповідає Володимир.
Наступним кроком стало впровадження «бліцпоказів» – формату, де після трьох-чотирьох репетицій актори вже працювали з текстом у руках, проте з мінімальною сценографією та рухом. «Нам було важливо, щоб п'єси отримували сценічне життя навіть без повноцінної постановки», – додає він.
Для глибшого опрацювання матеріалу існував також формат «бліцспектаклів», який передбачав до десяти репетицій. У таких постановках текст вже був краще освоєний, актори вільніше рухалися сценою, а вистава виходила за межі експериментального читання.
«Ми привозили такі постановки до Києва, і глядачі були вражені, наскільки віртуозно актори працюють із текстами», – підкреслює художній керівник фестивалю.
Згодом ці методи поширилися по всій Україні, особливо серед молодих режисерів. Вони дозволяли в короткі терміни виявити потенціал п'єси та знайти її сценічне втілення.
АВТОРИ ФЕСТУ
- Вікторія Болкун
- Дар'я Гаврилюк
- Єлизавета Ступак
- Степан Кологривко
- Нікіта Руденко
- Юрій Червінський
ПАРТНЕРИ
Залишіть свій номер і ми передзвонимо найближчим часом
Або ви можете зателефонувати нам самі:
+38 (066)809-3384
Натискаючи на кнопку, ви даєте згоду на обробку персональних даних та погоджуєтесь з політикою конфіденційності
Матеріали, розміщені на сайті, мають інформаційний характер. Шановні відвідувачі сайту, попереджаємо вас про те, що ми збираємо метадані користувача (cookie, дані про IP-адресу та місцезнаходження) для функціонування сайту. Якщо ви не бажаєте, щоб ці дані оброблялися, залиште веб-сайт.